Підхід України до моніторингу фінансових операцій може незабаром зазнати змін, оскільки банківський сектор переходить до стандартів, які нібито відповідають практиці Європейського союзу. Коригування спрямовано на модернізацію інструментів нагляду без створення додаткового навантаження на звичайних клієнтів.
Представники банківської спільноти пояснюють, що фінансовий моніторинг часто помилково розглядається як постійне стеження. Насправді, банки не аналізують кожну транзакцію.
Автоматизовані системи призначені для реагування лише тоді, коли операції здаються незвичайними або не відповідають типовій фінансовій поведінці клієнта. В результаті переважна більшість громадян навряд чи помітять будь-які зміни у своїй повсякденній банківській діяльності.
Зусилля модернізації зосереджені на вдосконаленні механізмів оцінки ризиків, а не на розширенні контролю. Очікується, що звичайні платежі фізичних та юридичних осіб триватимуть без перебоїв. Ширша мета — підвищення прозорості та зниження рівня фінансового шахрайства в системі.
Особлива увага, як і раніше, приділяється картковим переказам та схемам з використанням так званих «дроп-рахунків». Банки оцінюють не лише суми транзакцій, а й закономірності, включаючи частоту, кількість контрагентів, джерела надходження коштів та відповідність витрат заявленому доходу клієнта.
Законодавчий поріг для обов'язкового фінансового моніторингу залишається на рівні 400 тисяч гривень. При цьому щомісячні обсяги переказів у діапазоні від 50 000 до 100 000 гривень можуть бути перевірені залежно від показників ризику. Проте, за оцінками експертів галузі, ці заходи стосуються не більше п'яти відсотків власників карток.
Навіть невеликі транзакції можуть ініціювати процедури перевірки, якщо вони демонструють ознаки ризику — наприклад, раптові сплески активності, численні дрібні перекази від сторонніх осіб або платежі без чіткої мети.
У таких ситуаціях банки можуть вимагати роз'яснення або тимчасово обмежити певні операції. Проте стандартні побутові витрати не підлягають перевірці.
Крім того, тривають дискусії щодо запровадження централізованого реєстру банківських рахунків та індивідуальних сейфових осередків. Запропонована система включатиме лише основні ідентифікаційні дані, такі як номер рахунку IBAN, назву банку та ім'я власника рахунку. Інформація про баланс рахунку або історію транзакцій у реєстрі не зберігатиметься.
Загалом заплановані коригування позиціонуються як технічний крок до гармонізації системи фінансового нагляду України з європейськими стандартами за мінімального впливу на повсякденні банківські операції.
Нагадаємо, "ПриватБанк" екстрено попередив всіх: забудьте про гроші
Раніше «Українці» повідомляв, "Національний кешбек" потужно посилює виплати: як отримувати більше грошей
Як повідомляли «Українці», "Ощадбанк" потай обдирає українців: невидимі списання грошей та комісії "по тихій воді"